Промова письменника Михайлюти О. О. під час відкриття пам’ятного знака

Незвичайна для України подія відбулася у с. Дивин наприкінці грудня 2008 року – відкриття пам’ятного знака звичайному селянину. Не за ухвалою Кабміну, а за народним волевиявленням. Не за державний, а за громадський кошт. Правда, рік тому один з непристойно довжелезної когорти Героїв України, колишній мер столиці, в передвиборному запалі клявся перед телекамерою і сільським батюшкою, що він «докладе всіх зусиль», та не розкошелився навіть на копійку. Напевне, на зарплату нардепа, бідолашний, ледь зводить кінці з кінцями. То люди й не стали чекати, самі зібрали гроші, самі знайшли скульптора високого класу Віталія Рожика.

Село Дивин Брусилівського району на Житомирщині давно заслужило право бути позначеним у атласах світу. Завдяки феномену в історії людства – народному цілителю і ясновидцю Петрові Дементійовичу Утвенку (1922-2004). Упродовж свого життя він безоплатно зцілив понад 300 тисяч хворих. Іноді черга до нього сягала 4 кілометри, саме на таку відстань розтягувалися вервечка легкових автомобілів із тими, хто мріяв потрапити на прийом до нашого світила нетрадиційної медицини. А ще ж він – кавалер орденів Слави, удостоєний двох медалей «За відвагу» під час Другої світової, а ще він зусиллям волі спиняв на передовій німецькі танки…

Воістину, щоразу наближаючись до оселі Діда Петра, усвідомлюєш: стоїмо на святій землі. Ця свята земля дала Україні у часи великого лихоліття неймовірну особистість, справжнього провідника Світла в епоху Пітьми. Дала, щоби він, як давньогрецький бог Атлант, утримав на своїх зранених, але дужих плечах упродовж усього немилосердного ХХ століття українську вісь життя.

Маючи потомствене козацьке коріння (десь у приховуваних від нас колишніми режимами літописах зблиснуло ім’я чернігівського сотника Утвенка) і звичайних батьків-хліборобів, Петро Дементійович отримав благословення Всевишнього на сокровенні знання Космосу, на могутню силу розуму і нечуваного досі, не зафіксованого в жодній хроніці чи то стародавнього Єгипту, чи то претензійного Риму та суперечливого Єрусалиму, володіння надпотужним біоенергетичним полем.

Тремтіння пробирає душу й тіло, коли осмислюєш недосяжну ні для кого велич нашого Діда Петра. Його планетарна велич тільки нині починає потроху відкриватися спантеличеній рідній Україні, спантеличеній політичними кукурікалами всіх мастей і часом незрозумілого віросповідання. Його велич починає відкриватися зазомбованому нав’язливими ідеями глобалізму людству, глобалізму, з його хитромудрими та згубними устремліннями до так званого «золотого мільярда обраних».

Коли ховали Папу Римського Павла-Іоанна ІІ, одного з призвідників радянської «пєрєстройки», екзальтовані віряни вигукували в телекамери провідних телеканалів світу: «Святий!», «Святий!..» Ведучий-богослов із особливим благоговінням коментував: «Вище римське духовенство справді може дочислити новопреставленого Папу до когорти святих, якщо буде доведено бодай три факти зцілення ним людей».

Замовчуваний офіційною пропагандою СРСР наш Дід Петро зцілив понад 300 тисяч стражденних, і потік документальних підтверджень самих же зцілених не припиняється котрий рік. Українські ж урядники і церковники ніяк не насміляться самостійно віддати Петрові Дементійовичу Утвенку бодай такі почесті, яких удостоїлася болгарська провидиця Євангелія Дмитрієва (баба Ванга). А це – кілька книг величезними тиражами, документальні фільми, дослідницький інститут, музей та храм у її селі. Справді-бо, за таких правителів нема пророка у Вітчизні своїй…

Не зайве нагадати, що унікальні здібності бачення крізь простір і час, унікальні біоенергетичні здібності народного генія Діда Петра неодноразово ставали у пригоді і двічі Герою Радянського Союзу, злегендарненому радянськими журналістами партизанському командиру С. Ковпаку, і першому секретареві ЦК КПУ В. Щербицькому, і двічі Герою Радянського Союзу, Маршалу авіації Є. Савицькому (батькові знаменитої жінки-космонавта), і сотням народних депутатів уже незалежної України, врешті – нинішньому Президенту В. Ющенку. Та як співається у відомій сучасній пісні про черешню і дітей, які задарма користуються її плодами: «…Хоча вони й не дякують за те».

Для П. Д. Утвенка не було різниці: прийшов до нього міністр чи робітник, генерал чи рядовий, професор столичного університету чи двірник із Недригайлівки, росіянин чи татарин, європеєць чи африканець. Бо він у кожному бачив людину передовсім. Великий українець усіх часів, великий Знавець земних і космічних матерій, Він прагнув звільнити усіх без винятку від недуг і вад, попередити про загрозу, відвести злі наміри. Понад 5 тисяч листів надійшло мені після виходу розповіді «Ясновидець Дід Петро». Постать його викликає величезне захоплення від Закарпаття до Луганщини, від Криму до Чернігівщини… А окремі примірники книги полетіли в США і Канаду, Бразилію і Австралію, німецькі видавці готуються презентувати її на міжнародному Лейпцігському книжковому ярмарку. Люди всім серцем линуть до образу дивовижного сучасника.

Ніхто ніколи ніде не сказав про Діда Петра поганого слова. Народ уже визнав його своїм Святим. Адже Петро Дементійович, опріч зцілення (а лікував він і задавнені жіночі хвороби, і виразки, і найтяжчі форми захворювань внутрішніх органів, і хвороби хребта), вселяв і вселяє надію, чисті помисли і волю до життя. Та маємо згадати і поневіряння, яким несть числа і яких зазнав Петро Дементійович від тоталітарного режиму, від клану служителів зла. Йому всіляко забороняли практикувати і піддавали переслідуванням досить витонченими методами. Найбільше горе батькові – пережити власних дітей, а він утратив обох дорослих синів. І знав, бачив своїм проникливим зором, що в його долі сталося це неспроста. Знав, але залишався нездоланним перед усіма зловмисниками, видимими і невидимими, явними і таємними. І до останнього свого дня приймав діток, яким офіційна медицина нічим допомогти навіть за великі суми «зелених» неспроможна. Дід же допомагав безкорисливо.

Він – і народний цілитель, і віщий Боян, і мудрець, і пророк, і філософ, і володар незбагненно потужних біофізичних властивостей. Недаремне зарубіжні фахівці в галузі біоніки тричі заманювали його працювати в своїх засекречених закладах.

Освятитися у сонячний храм його серця прибуватимуть і прибуватимуть люди з усіх усюд.

Таїна його таланту – глибинна.

Справи його благодатні – від Всевишнього.

Пригадується, коли односельці зібралися біля могили свого великого земляка, щоб закласти першу цеглину в підмурівок пам’ятного знака Дідові Петрові, захоплений талантом П. Д. Утвенка видатний поет Борис Олійник прочитав свого вірша:

 

…Настане день скорботи світової

І попливе у лодії труни

За вічний круг і пруг останній воїн

Великої священної війни.

 

Душа солдата в потойбічнім краї

Повільно рушить на суворий звіт

І від осколків давніх перед раєм

Дугами спеки заячить у світ.

 

І сам Петро зачудування повен

З небаченої досі дивини

У Всеблагого запитає: «Хто він?»

І Бог відкаже: «Це – останній воїн

Великої священної війни»

 

Ти відчини йому ворота, Петре,

І грішного до раю запроси,

Він на землі зазнав такого пекла,

Що я його простив на всі часи”

 

Останній залп прониже тишу гостро

І в щемну мить, як сирота в сльоту,

Таку печаль відчують час і простір,

Що навіть кутий з каменю апостол

Ледь стримає за вією сльозу…

 

Нехай святиться ім’я Його в Україні та на всій планеті нині і повсякчас.

І ось уже – четверті роковини тієї дати, відколи душа великого захисника України відлетіла за обрії Галактики. На відкриття барельєфу зібралося близько сотні справжніх прихильників його дару, хоча дорогу скувала суцільна ожеледиця. Були промови, слова подяки, квіти і півчі, о. Олександр освятив знак.

Тепер незабутній Петро Дементійович уже з Небес пильно спостерігає, чи братство справедливих людей міцніє і шириться серед народу, чи ми вкотре розбіжимося по тихих кутках перед цинічними викликами наших внутрішніх «верхів» і загрозами зовнішньої, спланованої подібно до «плану Барбаросса» так званої економічної кризи.

Нехай дух Діда Петра, Святого Петра допомагає нам у щоденній боротьбі за гідне життя на своїй землі. Задля цього маємо невпинно розповсюджувати якомога більше інформації про справи доброго українського генія – Петра Дементійовича Утвенка, створити скромну, але яскраву садибу-музей та привернути увагу світу до неповторного Дивина. Бо тут божественна енергетика, божественна аура Діда Петра додає людині фізичних сил, моральності, тут сходить із Космосу його благодать.

Дорожімо посланим нам Богом рятівником. А державі час повертати борги народному герою. Та за сучасного керівництва, зрозуміло, цього не станеться.

Майже 200 держав у атласі світу. У кожній державі є свої пошановувані видатні постаті. Та ніде нема і не було такої унікальної постаті, як Дід Петро із Дивина. Слава йому нині і повсякчас.

Олександр МИХАЙЛЮТА,

письменник, голова громадського оргкомітету

з увічнення пам’яті П. Д. Утвенка

 

P. S. З огляду на те, що в Україні всіляко заохочується створення пам’ятників будь-яким пройдисвітам, навіть літературним героям типу Остапа Бендера, та культових споруд – палаців на могилах особам, відомих лише у певних колах, і, ясна річ – неукраїнцям, а для увічнення пам’яті такого феномена, як П. Д. Утвенко, влада не зробила анічогісінько, пропоную оголосити «всенародну толоку». Музей-садибу Діда Петра в с. Дивин, куди б змогли приїздити люди з усього світу вклонитися цьому народному генію, варто зробити на кошти колишніх пацієнтів Діда Петра та нових його прихильників. Видавництво «Журналіст України» з цією метою оголошує рахунок для збору коштів: р/р 26007026441051 в Печерському відділенні АКБ Укрсоцбанк м. Києва, МФО 322012, код 31514761, призначення платежу «на увічнення пам’яті П. Д. Утвенка». Юридичні особи можуть зв’язатися з видавництвом за телефоном +38 050 691-56-53, щоб отримати лист з відтиском вологої печатки для перерахунку коштів у вигляді безповоротної фінансової допомоги.

P. P. S. Сенсаційну Книгу «Ясновидець дід Петро» автора Олександра Михайлюти, яка покращить Вам життя та врятує здоров’я, у ній прості та дієві поради, що оздоровили не одну сотню тисяч «безнадійних» хворих, тлумачення снів, знаків та «підказок» у нашому житті, життєвий шлях українського ветерана (три ордена Слави), патріота, ясновидця, волхва та пророка Петра Дементійовича Утвенка з Житомирської області, Брусилівського району, села Дивин, цікаві історії та зцілення, а також про те як нашого Президента Віктора Андрійовича Ющенка врятував, можна знайти у Києві на книжковому ринку біля метро «Петрівка» у 29-му ряду, 3-є місце або замовити в її автора. Моб. тел. Олександра Михайлюти: +38 050 691-56-53 , Email: OOM111@mail.ru

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *